MOZ    Реформа державних закупівель ліків, розпочата Міністерством охорони здоров'я в минулому році, забуксувала. Міжнародні організації, які стали посередниками при закупівлі ліків, не змогли забезпечити своєчасні поставки.

В результаті, ліки Україна отримає в повному обсязі лише до кінця року. З яких причин це сталося, і які ризики зриву закупівель в 2016 році?

Реформа державних закупівель ліків, розпочата Міністерством охорони здоров'я в минулому році, забуксувала. Хвалені міжнародні організації, які стали посередниками при закупівлі ліків в результаті тиску на МОЗ та неприхованого лобіювання деякими кишеньковими громадськими організаціями фармацевтичної мафії, так і не змогли забезпечити своєчасні поставки лікарських засобів. В результаті, Україна отримає в повному обсязі ліки, придбані міжнародними організаціями у 2015 році лише до закінчення цього року. З яких причин це сталося, і які існують ризики повторного зриву закупівель в 2016 році?

Причини зриву.
Витрати МОЗ на закупівлю ліків у 2015 році були розділені на дві частини. На закупівлю препаратів за посередництва міжнародних організацій було виділено 2,2 млрд гривень. Усе інше, близько 1,5 млрд гривень, було витрачено на тендерах, які МОЗ проводило самостійно.
Участь міжнародних організацій в якості закупівельників ліків було одним з ключових елементів реформи системи державних закупівель ліків. Міжнародні організації повинні були гарантувати відсутність корупційних схем (це був основний аргумент в обґрунтуванні необхідності їх залучення), якими МОЗ традиційно прославилося на попередніх державних тендерах.

Роль цих організацій в процедурі держзакупівлі ліків закріплена в спеціальному законі, який парламент прийняв у березні 2015 року. Ще півроку пішло на підготовку нормативно-правової бази, необхідної для того, щоб норми закону почали працювати. Також чиновникам треба було сформувати список ліків, які підлягають державній закупівлі.

В результаті, угоди з трьома міжнародними організаціями (ПРООН (UNDP), Crown Agents і ЮНІСЕФ) Міністерство охорони здоров'я підписало лише в жовтні-листопаді 2015 року.

Втім, вже закінчується липень 2016 року, а міжнародні організації поки що так і не змогли забезпечити Україну ліками.

Про це свідчить звіт МОЗ, який підготовлений для членів комітету Ради з питань охорони здоров'я. У ньому говориться, що, за станом на 12 липня, план поставок ліків був виконаний тільки за двома програмами - закупівля препаратів для пацієнтів з гемофілією та гепатитом В,С.

Решта понад 10 державних програм виявилися проваленими. Наприклад, станом на 12 липня, ЮНІСЕФ не впоралося з затвердженим планом з постачання вакцин на 90%.

Crown Agents провалило закупівлю ліків і медичних виробів за програмою дитячої онкології на 84%, а ПРООН забезпечило Україну виробами медичного призначення за програмою боротьби зі СНІДом всього лише на 4% від затвердженого обсягу.

Після перерахування державних коштів за проведеними міжнародними організаціями процедур державних закупівель минуло 8 місяців. На сьогодні відбулося лише максимум 50% виконання тендерних поставок, передбачених за 2015 рік. Це не дуже нормальна ситуація, і такий розвиток подій зовсім не планувався, коли відбувалося обговорення необхідності залучення міжнародних організацій.

В.о. Міністра охорони здоров'я Віктор Шафранський уникає прямих коментарів щодо зриву поставок лікарських засобів. Складнощі виникли і з офіційними коментарями міжнародних організацій, які взяли на себе зобов’язання прозоро, відкрито та неупереджено провести закупівлі ліків для України та забезпечити їх своєчасну поставку. То в чому ж справа?

Програма розвитку ООН.

ПРООН, що отримала максимальну кількість коштів від МОЗ на придбання ліків, (з 2,2 млрд гривень їм було виділено 881 млн. гривень) впоралася з виконанням лише 2-х державних програм з 8-ми. Так, план із закупівлі препаратів для пацієнтів з гемофілією перевиконано на 3%, а з гепатитом В,С - на 7%.

Інші програми, за даними Міністерства охорони здоров'я, виявилися нереалізованими. Особливо критичною є ситуація із закупівлі тест-систем для пацієнтів, хворих на СНІД, йдеться у звіті відомства. Організації вдалося виконати це замовлення тільки на 4% в гривневому еквіваленті через довгі процедури отримання сертифікатів відповідності на ці медвироби. Без цих документів використання тест-систем в Україні не допускається.

Втім, організація в натуральному вираженні (в упаковках) виконала, але не в повному обсязі, поставки ліків для хворих на туберкульоз на 79%, на гемофілію - на 93%, гепатитом - на 81%. В цілому, ПРООН виконала заплановані поставки на 45% в натуральному вираженні (в упаковках) і на 71% - в фінансовому.

Учасники ринку охорони здоров'я на умовах анонімності розповіли, що ПРООН зіткнулася з проблемами при розмитненні закуплених ліків. Це негативно відбилося на дотриманні термінів поставки препаратів в регіони.

Поставки ліків, які закуповують міжнародні організації, звільнені від сплати ПДВ. Для того, щоб скористатися цією податковою пільгою, постачальники повинні отримати відповідну довідку у фіскальній службі, однак цей процес займає багато часу. Адже від сплати ПДВ звільнені лише міжнародні організації, а не фірми-дистриб'ютори, які фактично ввозять закуплені міжнародниками ліки.

Так, частина препаратів, поставлених в Україну ще в березні 2016 року, вдалося розмитнити лише на початку травня 2016 року. Тільки тоді постачальникам вдалося отримати довідку, яка підтверджує можливість розмитнити вантаж без сплати ПДВ.

Але це не єдиний випадок, коли через бюрократію зриваються терміни поставки препаратів. Наприклад, ПРООН отримала 900 тис. доларів США для закупівлі ліків для пацієнтів з орфаними (рідкісними) захворюваннями.

Організації вдалося закупити необхідний для України обсяг ліків за 600 тис. доларів США. У квітні 2016 року фахівці ПРООН направили лист до Міністерства охорони здоров'я з пропозицією закупити на зекономлені кошти додатковий обсяг ліків для пацієнтів з гемофілією. Однак відповіді від МОЗ так і не отримали. І це не всі складнощі, з якими стикнулася ПРООН.

Зокрема, на тендер з постачання препарату Моксифлоксацин для лікування туберкульозу подали заявки 2 компанії. Одна - власник патенту на цей лікарський засіб. Інша - індійська компанія, що випускає генеричний препарат (аналог оригінального препарату), яка заявила ціну в 5 разів нижчу, ніж конкурент.

ПРООН запропонувала власнику патенту, щоб препарати поставляли обидві компанії, але він на це не погодився. Тоді міжнародній організації довелося замовляти кілька видів експертиз генеричного препарату. Їх результати вдалося отримати лише в кінці червня 2016 року і лише після цього укласти з індійською компанією договір на поставку. Виробник обіцяє, що препарати будуть доставлені в Україну до кінця липня.

Crown Agents.

Crown Agents, згідно зі звітом МОЗ виконала свої зобов'язання з постачання препаратів для онкохворих на 39% або на 296 млн. гривень (всього виділено 750 млн гривень). “Міжнародна компанія Crown Agents зі свого боку виконує всі умови закупівлі та постачання лікарських препаратів відповідно до прийнятих Мінздравом процедурами та графіками поставок", - заявили в організації.

Крім того Crown Agents надали свіжіші дані щодо закупівель препаратів. На 21 липня 2016 року відбулися поставки на суму 15,8 млн. доларів США, що становить 54% від замовлених найменувань медпрепаратів та ліків.

"До кінця липня 2016 року ми плануємо виконати поставки понад 65% медичних препаратів і лікарських засобів від заявленого обсягу всіх позицій і загального бюджету", - запевнили в організації.

Однак і ці терміни можуть зірватися. Проти участі Crown Agents в міжнародних закупівлях виступають голова Комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець та її перший заступник Оксана Корчинська. Вони навіть зареєстрували в парламенті законопроект, яким запропонували виключити Crown Agents зі списку організацій, що мають право закуповувати ліки для МОЗ.

Претензії до Crown Agents у депутатів дві: окрім затримок з поставками, парламентарії підозрюють, що "в рамках закупівель через дану організацію були придбані ліки сумнівної якості".

"Серед запропонованих організацією Crown Agents для затвердження Міністерством охорони здоров'я ліків, значну частку складають лікарські засоби, які масово взагалі не використовувалися в Україні і не представлені на ринку ЄС”, - зазначається в пояснювальній записці до законопроекту. – “Більш того, якість і безпека деяких препаратів не підтверджується достатньою базою клінічних досліджень ".

Але в Crown Agents наполягають, що "до участі в тендерних процедурах допускаються всі компанії, незалежно від країни походження, препарати яких зареєстровані на території України".

ЮНІСЕФ.

ЮНІСЕФ взяла на себе закупівлю вакцин на суму 312 млн. гривень і ліків за програмою СНІД на 254 млн. гривень. На 12 липня 2016 року перша програма виконана на лише на 10% від запланованого обсягу, а друга - на 74%.

На сайті організації зазначено, що препарати за програмою СНІД будуть доставлені в Україну до кінця вересня 2016 року.

Складніша ситуація з поставками вакцин від ЮНІСЕФ. Організація закупила для України вакцини БЦЖ (туберкульоз), КПК (кір, паротит та краснуха), вакцини від гепатиту В, АКДС (коклюш, дифтерія та правець), Td (дифтерія та правець для дорослих), АДС (дифтерія та правець для дітей), вакцина проти сказу і вакцина bOPV (бівалентна оральна поліомієлітна вакцина).

ЮНІСЕФ поставив в Україну частково партії вакцин КПК та від гепатиту В. Решта партій цих двох вакцин будуть поставлені в Україну поетапно до кінця листопада 2016 року.

Практично всі інші вакцини в квітні-липні пройшли реєстрацію в Міністерстві охорони здоров'я. Перші партії повинні надійти протягом 3-4 тижнів після завершення цієї процедури і отримання необхідних довідок, а повністю поставки будуть завершені до кінця вересня 2016 року.

Вакцина від сказу повинна надійти в Україну протягом липня 2016 року. Крім того, для поставки бівалетної оральної вакцини від поліомієліту необхідно внести зміни до постанови Кабміну, якою встановлено, які саме препарати повинні закупити міжнародні організації.

При цьому ЮНІСЕФ на своєму сайті повідомляє, що організації вдалося заощадити 3,8 млн. доларів США з тих коштів, які МОЗ передав їй на закупівлю ліків. Зараз ЮНІСЕФ очікує рішення МОЗ щодо закупівель додаткової кількості вакцин і ліків.

Найближче майбутнє.

Незважаючи на проблеми із закупівлями ліків через міжнародні організації, уряд України має намір використовувати цей інструмент і в 2016 році.

Віктор Шафранський запевнив депутатів, що МОЗ готове розпочати закупівлі 2016 року. "Нам необхідно сідати разом з міжнародними організаціями та обробляти контракти на 2016 рік. Ми вислали всім міжнародним організаціям проекти контрактів з нашими побажаннями та запросили їх на зустріч", - заявив він.

Міжнародні організації також готові продовжувати закупівлі. Лист ПРООН від 28 червня 2016 року свідчить про те, що організація готова займатися організацією державних закупівель лікарських засобів для України і за програмами 2016 року. "Ми раді повідомити, що ПРООН в Україні повністю готова до продовження співпраці і надання Міністерству охорони здоров'я в Україні допомоги в послугах з організації закупівель в поточному році і далі", - йдеться в листі.

ПРООН запропонувала Міністерству охорони здоров'я збільшити кількість програм, за якими вона готова купувати ліки, приблизно в два рази, в порівнянні з 2015 роком.

Зокрема, ПРООН висловлює готовність закуповувати ліки за програмами з трансплантації, репродуктивного здоров'я, серцево-судинних захворювань.

Однак представники вищезгаданих кишенькових пацієнтських організацій висловили невдоволення підготовленими Міністерством охорони проектами контрактів.

"Проект угод між Міністерством охорони здоров'я та міжнародними організаціями, який був розроблений фахівцями Міністерства та спрямований в міжнародні організації для підписання і роботи в 2016-му році, містить ряд критичних нестиковок. Такі кроки Міністерства охорони здоров'я блокують можливість спеціалізованим організаціям підписати відповідні угоди і виконати закупівлі для уряду Україна в 2016-му році ", - йдеться у відкритому зверненні до прем'єр-міністра від громадських організацій "Пацієнти України", "Центр протидії корупції" та "Реанімаційний пакет реформ".

Серед проблем громадські організації вказують на вимогу про те, що в контрактах йдеться про умову здійснення поставок 100% передбаченого обсягу препаратів не пізніше 90 днів з моменту підписання контракту. Але, на їх думку, це є дискримінаційною нормою, оскільки згідно з українським законодавством всі постачальники мають вдвічі більший термін поставки, а саме - 180 днів з моменту оплати.

Таким чином, громадськими організаціями здійснюється технічне затягування термінів підписання контрактів. Це впливає на оперативність процесу закупівлі, а також поставки препаратів

Тобто, вказані громадські організації, висловлюють невдоволення тим, що уряд вимагає від міжнародних організацій пришвидшення термінів поставки лікарських засобів, передбачених укладеним контрактом і вимагають збільшення терміну поставки до півроку. Де логіка? І чиї інтереси (пацієнтів чи виробників лікарських засобів) відстоюють такі громадські організації?

Мало того, свій негативний вклад в процес закупівлі ліків через міжнародні організації вносить і СБУ. Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ на початку червня 2016 року направило до Міністерства охорони здоров'я лист, в якому зазначено, що "аналіз наявної в Головному управлінні інформації свідчить про передумови до виникнення вогнищ соціальної напруги в результаті дестабілізації системи державних закупівель лікарських засобів через міжнародні спеціалізовані організації".

Зокрема, в СБУ стурбовані тим, що на початок червня 2016 року поставки препаратів за договорами 2015 року виконано лише на 37,5% від запланованого обсягу. "При цьому, фактична поставка більшості життєво необхідних препаратів для лікування осіб, хворих на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, онкологічні та онкогематологічні захворювання, за висновками експертів в сфері охорони здоров'я, буде здійснена тільки в грудні поточного року", - вказується в листі СБУ.

В цілому в СБУ вважають "за доцільне терміново розглянути найбільш оптимальні варіанти по налагодженню системи поставок життєво важливих ліків".

Навряд чи СБУ зі шляхетних мотивів проявляє таку зацікавленість в усуненні міжнародних організацій від державних закупівель ліків для України. Якщо вони так стурбовані зривом термінів та обсягів поставок лікарських засобів – нехай краще притягують винних у цьому осіб до відповідальності, в рамках своєї фахової діяльності.

Окрім цього, весь МОЗ, починаючи від заступників міністрів, і закінчуючи простими клерками усіма силами, неофіційно та приховано від громадськості гальмують процеси державних закупівель лікарських препаратів для України в рамках угод з міжнародними організаціями. Справа в тому, що до МОЗу стало набагато менше заходити "чорного налу". Чиновники, які заробляли гроші на цих закупівлях, більше в них не зацікавлені.
Міжнародні закупівлі, які у 2015 році заощадили Україні майже 800 млн. грн. в порівнянні з 2014 роком, були б більш успішні, якби не одне "але" - Міністерство охорони здоров'я України.
Час покаже - чи зможе пані Уляна Супрун розібратися та дати остаточну відповідь на питання "хто є why?" серед своїх підлеглих та "незалежних" пацієнтських організацій.
 
Андрій Вернигора
спеціально для Maidan.info

 

Коментарі

Go to top